legservice@statusko.ua +38 (050) 024-02-46
  • Головна
  • |

  • Блог
  • |

  • Підтвердження фактів родинних зв’язків, народження та проживання на території України для отримання постійного посвідку на проживання та громадянство

Підтвердження фактів родинних зв’язків, народження та проживання на території України для отримання постійного посвідку на проживання та громадянство

06.12.2021

Набуття громадянства України або отримання дозволу на імміграцію є досить складним процесом, який вимагає уважного підходу до збору необхідних документів, що підтверджують наявність тих чи інших фактів, що є підставою для набуття громадянства та отримання дозволу на імміграцію.

Відповідно до законодавства придбати громадянство України або отримати дозвіл на імміграцію за територіальним походженням мають право іноземці, а також їх неповнолітні діти, якщо:

особа чи хтось із його батьків, дід чи бабка, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи внучка народилися чи постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України";
особа або хтось із його батьків, дід або бабка, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат або сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили в момент їх народження або під час їхнього постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УСРР).
дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року, якщо вона не набула за народженням громадянства України та є особою без громадянства або іноземцем.
Також набути громадянство України іноземцю можна за фактом народження на території України. Законодавство також передбачає встановлення належності до громадянства України за фактом постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р. та на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 або 13 листопада 1991 року.

Для реалізації цих прав, іноземцю необхідно мати підтверджуючі документи, тобто документи, що підтверджують родинні зв'язки з вищезазначеними особами, що підтверджують факт постійного проживання чи народження. Дані факти можуть підтверджуватись відповідними документами: паспортами, свідоцтвами, витягами з реєстрів, довідками.

Тим не менш, виникають випадки, коли дані документи відсутні та відсутні способи їх отримання або поновлення, і тоді виникає питання щодо підтвердження необхідних фактів. У цьому випадку встановити факти можна в судовому порядку. Про це безпосередньо говорить п. 44 Указу Президента України № 215/2001 від 27.03.2001 р. «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»: у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України згідно із Законом України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження або під час його постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УСРР) або документів, що підтверджують відповідні родинні відносини, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Отримати рішення суду можна у порядку особливого провадження шляхом встановлення фактів, що мають юридичне значення. В даному випадку даними фактами є факти народження на території України, проживання на її території та родинних зв'язків, оскільки саме від них залежить виникнення права на громадянство або на імміграцію.

Який порядок? Справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судами загальної юрисдикції на підставі заяви іноземця (заявника). Важливо розуміти, що однією з умов для подання заяви до суду є неможливість отримання чи поновлення документа, що засвідчує необхідний факт. Також умовами для подання є:

відсутність суперечки про право;
встановлення факту не пов'язане з подальшим вирішенням спору на право;
законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Сторонами у справах особливого провадження є заявники та зацікавлені особи. У цьому випадку заінтересованими особами будуть відповідні органи міграційної служби, тобто органи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення факту. Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Важливе значення має вимога про обов'язкову вказівку в меті встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також зазначити причини неможливості отримання або поновлення документів, що засвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної у заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені у заяві обставини, та довідка про неможливість поновлення втрачених документів. За наявності достатніх доказів суд приймає рішення про встановлення відповідного факту. У рішенні суду має бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Варто розглянути окремі судові рішення щодо встановлення фактів, які мають значення для набуття громадянства або дозволу на імміграцію.

Так, Білогірський районний суд АР Крим рішенням від 22 червня 2010 року задовольнив заяву заявника про встановлення факту постійного проживання заявника у с. Русаківка Білогірського району АР Крим вересня 1991 р. по теперішній час за такими підставами: суд встановив, що згідно з паспортом громадянина СРСР Г. А. народився у Вірменії, згідно з записами трудової книжки заявник з 26 травня 1994 року по 30 квітня 1998 року. працював на посадах лісоруба та лісника в Білогірському державному лісогосподарському підприємстві, на підставі довідки виконавчого комітету Русаківської сільської ради Білогірського району АР Крим від 6 травня 2010 р. заявник проживає на території Русаківської сільської ради Білогірського району в АР Крим 19 П., 1966 н. е., сина Р. Р., 1989 р. н. е., дочка Г. С., 1988 р. н. е., які є громадянами України. Встановлення цього факту має для Г. О. юридичне значення, оскільки дозволяє йому реалізувати право на набуття громадянства та паспорта громадянина України.

Галицький районний суд Івано-Франківської області у рішенні від 25.04.2017 року встановив факт народження матері заявника у с. Темерівці Станіславської області 25.07.1917 р., яке з 24.08.1991 р. є територією України. Встановлення цього факту необхідне оформлення постійного посвідки на проживання. Заявник не міг реалізувати своє право на імміграцію, оскільки не мала документа, що підтверджує народження своєї матері на території України. Отримати його вона також не могла через відсутність актових записів про народження матері та відповідних метричних книг у державному архіві, що підтверджується наданими листами державних архівів Львівської області та відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області. Факт народження на території України підтверджувалися поясненнями заявника, свідченнями свідків та непрямими документами, а саме свідоцтвом про шлюб, в якому зазначено місце народження.

Малинівський районний суд м. Одеси у рішенні від 24.10.2016 року встановив факт народження матері заявника на території України. Так, заявник мала намір отримати громадянство України за територіальним походженням, а саме за фактом народження своєї матері на території України. Підтвердити факт її народження 29.07.1939 року у с. Первомайка, Новоазовського району, Донецької області вона не могла через втрату свідоцтва про народження. Отримати дублікат даного свідоцтва про народження у заявника не було можливості у зв'язку зі знаходженням архіву на тимчасово окупованій території відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16 вересня 2014 року № 1680-VII та Постановою Верховною Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ та сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 р.

У рішенні суду зазначено, що факт народження матері заявника на території України підтверджується довідкою про укладання шлюбу № 1667 від 16.06.2016 р., де зазначено місце народження дружини Першотравня, Будьонівського району, Сталінської області; довідкою про укладання шлюбу від 17.06.2016 р., де місцем народження подружжя зазначено п. Первомайка, Ново-Азовського району, Донецької області; свідоцтвом про смерть матері серії I-МЮ №788345 від 10.02.2001 р. із записом «місце народження Первомайка, Новоазовський район, Донецька область». Оцінивши всі докази, що є у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та має підстави для задоволення вимог, оскільки у заявника немає свідоцтва та оригінал довідки про народження, з об'єктивних причин немає можливості реєстрації факту народження заявника органом державної реєстрації актів цивільного стану, факт народження матері заявника у с. Первомайці, Новоазовського району, Донецької області, що входило до складу УРСР підтверджується дослідженими письмовими доказами та має для заявника юридичне значення.

У зв'язку з останніми подіями в нашій країні гостро постало питання підтвердження факту народження на території України дітей, які народилися на тимчасово окупованій території України*, адже, як було зазначено вище, діти, народжені на території України, є громадянами України. Відповідно для отримання довідки про реєстрацію особи громадянином України необхідно подати свідоцтво про реєстрацію народження дитини.

Державна реєстрація народження дитини згідно із Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» провадиться за письмовою чи усною заявою батьків або одного з них відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Але Наказом Міністерства юстиції України від 17.06.2014 р. № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх відновлення та анулювання , повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу виписок з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень. Перелік даних населених пунктів встановлено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та переліку населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення». Проте цим же Наказом встановлено, що проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, який знаходиться за межами зазначеної території.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є встановлені Міністерством охорони здоров'я України документи, що підтверджують факт народження. Тобто, медичні свідоцтва про народження та самі свідоцтва про народження, видані на окупованій території, не мають юридичної сили для відділів державної реєстрації актів цивільного стану, що тягне за собою відмову в державній реєстрації народження дитини.

Таким чином, у цьому випадку також необхідно скористатися судовим порядком встановлення факту народження у порядку особливого провадження, і тоді підставою для реєстрації народження особи буде рішення суду про встановлення факту народження на території, що тимчасово окупована.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України встановлено у Цивільному процесуальному кодексі України (ДПК України). Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України може бути подана батьками, родичами, їх представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами цієї території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату та місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після проголошення такого рішення або негайно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем прийняття рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Щодо того, які документи можуть бути доказом народження на окупованій території України. Рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності. При цьому, незважаючи на те, що документи, видані органами та установами, що знаходяться на окупованій території, не вважаються документами, виданими в порядку, встановленому законодавством України, вони повинні братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами у їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду. справ щодо встановлення факту народження. Ця практика узгоджується з практикою рішень Європейського суду з прав людини щодо допустимості як доказів документів про народження, виданих незаконними органами, через необхідність захисту прав людини.

*Тимчасово окупована територія України визначена Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та переліку населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення».

Юрист
ТОВ «СТАТУС КО»
Якубова Севіндж

Залишіть Ваші дані і ми зв'яжемося з Вами найближчим часом




    Залишіть Ваші дані і ми зв'яжемося з Вами найближчим часом




      Залишіть Ваші дані і ми зв'яжемося з Вами найближчим часом





        error: Content is protected !!